Історичне значення (Словник):
Ім'я "Куц" є популярним серед українців у XVI - XVIII століттях. На думку вчених М. Худаша та Р. Осташа, особове ім'я "Куц" є розмовним варіантом календарного імені Миколай. Це ім'я утворено шляхом додавання суфікса "-уц" до скороченої форми таких імен, як Микула або Купріян.
Деякі дослідники вважають, що ім'я "Куц" може походити від українського прикметника "кус", що означає "куций", "короткий", "низького росту". Ця форма походить від старішого слова "кусий". Подібні слова існують в інших слов'янських мовах: білоруською "куцы" (безхвостий, короткий) та болгарською "куц" (кульгавий).
Згідно з підрахунками Р. Осташа, серед 40 тисяч козаків запорозького війська 1649 року було 36 чоловіків з іменем "Куц". Існували також пестливі форми, такі як "Куцко" та варіанти "Куцун". Найбільша концентрація носіїв імені "Куц" була в Чигиринському полку, де налічувалося 5 осіб.
Ім'я "Куц" використовувалося не лише в Запоріжжі, а й раніше. Наприклад, у 1620 році згадуються Куц Демчєня з села Рівки та комірник Куц Кориткович зі Старого Полонного.
Від імені "Куц" утворювались патронімічні прізвища, такі як Куцєнко, Куцевич. У Харківському перепису 1660 року згадується козак Куц Денисенко. Деривати від імені "Куц" відзначені також у Карпатах.
Найдавніша згадка антропоніма "Куц" зафіксована у писемних джерелах 1370 року з записом Мелентія Куцевича. Також із 1370 року походить згадка мікротопоніма Куцева Нива, а ще давніша згадка датується 1349 роком.
