Історичне значення (Словник):
Ім'я "Кохань" походить від пасивного дієприкметника від дієслова "кохати", що означає 'любити' або 'пестити'. Це ж слово є основою для таких імен, як Бажан, Ждан, Найден, Продан та інші. Вірогідно, це ім'я могло прийти до українців із польської мови, де воно зафіксоване вже з XIII століття, проте в сучасній Польщі воно більше не вживається. Причина його зникнення може бути пов'язана з тим, що основа імені "Кохань" широко представлена серед польських прізвищ та географічних назв (ойконімів).
В Україні особисте ім'я "Кохань" зафіксовано з XVI століття. Наприклад, у документах вказується: у 1565 році згадується Кохань Василевич (Архів ЮЗР 1/1 7), у 1595 році — Кохань Сергеевич (Архів ЮЗР VII/1 251), а в 1649 році — козак Полтавського полку Кохань Счоканенко (РВЗ 431). З XVI століття антропонім Кохан уже використовується як додаткове означення особи при власному імені. Наприклад, у 1570 році вказується кріпак Стефан Кохан у селі Мідяниця Іршанського району (Чу Прізвища 295), у 1649 році — козак Курило Кохан (РВЗ), а в 1680 році — Филип Кохан у місті Луцьк (Архів ЮЗР VII/1 127). Часто це ім'я також утворює патроніми, наприклад, у 1649 році козак Чернігівського полку Рецик Коханенко, козаки Полтавського полку Матвій Коханенко та Пилип Коханенко (РВЗ 483, 410).