Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Катерина |
Родовий — Кого? | Катерини |
Давальний — Кому? | Катерині |
Знахідний — Кого? | Катерину |
Орудний — Ким? | Катериною |
Місцевий — На кому? | Катерині |
Кличний — Звертання | Катерино |
Катерина
Пестливе | Кличний |
---|---|
Катруся | Катрусе |
Катя | Кате |
Катеринка | Катеринко |
Катруня | Катруне |
Транслітерація
Пестливі звертання імені Катерина
Стать
Чудово личать до по-батькові :
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Катерина |
Родовий — Кого? | Катерини |
Давальний — Кому? | Катерині |
Знахідний — Кого? | Катерину |
Орудний — Ким? | Катериною |
Місцевий — На кому? | Катерині |
Кличний — Звертання | Катерино |
Ох, дівча, моя дівчино,
Любко, люба Катерино,
Катерино, Катеринко,
Нам ця музика на ринку -
Наша доля і кохання,
Така-така-така |
Така Катеринко, |
А яка-сь, ніврочку! |
Така-така-така |
Приспів:
Роман косить, Гапка в'яже, Катерина загріба,
Грицько воли напува, Ганна воду витяга.
Ой, мамо, люблю Гриця.
Хто зашле сватів у хату, панове старшино?
Годі й справді дівувати нашій Катерині!
Є надія, хрест натільний, що вдягнула мати |
І молитовка недільна - мало що й казати | (2)
Спалахом любові світяться тобі.
В серці запалала неземна зоря,
Наче Катерина юна з "Кобзаря".
Приспів:
Приспів:
В Катерини кудри в'ються,
А за нею хлопці в'ються,
Бідолашному Василю, |
Я ходив собі по небесах аскетом,
Доки на мою державу не націлили ракети!
І хай править зомбованими не Катерина,
Та ми хряпнемо дверима, в дім не пустимо тварину!
Якщо чесно, світ нітрохи не змінився,
Кучерява Катерина
Вчепилася за Мартина,
Гей-гей, уха-ха - |
Син мами не слухав,
Скоро оженився
Та й до жінки Катерини
Рано причепився.
У Хоружівці осінь вдягла в помаранчі калину,
На сільраді спросоння зависла зоря молода,
Спить село тільки Вітя поемою про Катерину
Зачитався укотре і вкотре в подушку рида.
Ще попереду бджоли, майдан і надій руїни,
Писав він про Україну
І про її долю,
Про панщину... "Катерину"
Й кріпацьку неволю.
Мало хто тепер читає
Була колись Україна,
Були вкраїнські гетьмани,
Лиш Катерина, вража мати, |
Розбила Січ, зруйнувала. | (2)
Як приїхав син Ванюша
Аж до свого двора:
Вийди, вийди Катерино,
Відчини-но ворота.
Приспів.
Я не Наталка, не Катерина,
Я не Палажка і не Христина,
Я — нова-нова, нова-нова-нова.
Приспів:
А Катруся молодичка, гарна яка краля,
Закохала в себе хлопців, мов зачарувала!
Ой, співає чорнобрива пісню про кохання,
Взяла в руки джавеліна -
Ворога як не було!
Придивилася Катруся,
Йде колона через яр,
Дала дрон своїй подрузі -
В рідну ми хатину!
Передай, матусю, |
Ти привіт Катрусі! |
Повернусь, і станеш ти - |
Найкраща бабуся!.. | (2)
Піди гулі позганяй,
А щоб гулі не гули
І Катрусі спать дали...
А щоб гулі не гули
Щоб радість приносив людям усім!
Кохана дружина Мар'яна
Та донька Миколи Катруся
Вітають ювіляра Любимира із повноліттям
І дарують йому пісню
А в Надюшки аж три капелюшки,
А в Марічки в косах білі стрічки,
А в Катрусі дві сережки в вусі!
Кожна жінка, неначе картинка,
Із-за гаю поспіша,
А до мене Ванюша:
Ти, Катруся, хороша!
Мила моя Катруся,
Я з тобою люблюся!
Орест і Славчик із Лесиком,
Роксолянка, Настя, Леся, Василинка,
І Наталка, і Катруся, і Маринка.
Приспів.
Зображення з іменем