Історичне значення (Словник):
Ім'я Ізя-слав у словниках вважається застарілим. Українські та російські вчені пов'язують його з літописним іменем київського князя Ізяслава (1024 - 1078 рр.), яке є давньоруським двоосновним ім'ям. Перша частина імені походить від дієслова "изъяты", що означає "взяти, забрати", сформованого від дієслова "яті" та іменника "слава". Це ім'я належить до найдавнішого східнослов'янського фонду особових імен і згадується вже у 980 році: "Изяславь - син Володимира Святославича". Ще у 1181 році зустрічаємо "Изяславь Васильковичь - син Василька Святославича, князь городенський". Також у 1196 році згадується "Изяславь Ярославич - київський і володимир-волинський князь".
Провідний дослідник Й. Бубак зазначає, що чоловіче ім'я "їзяслав" також пов'язане з іменами руських князів, але первинний прийменник "Ізя-" в ньому вважається окремим елементом. У праці "ЕСЛГНПР" на сторінці 64 вказується, що в давній та сучасній назві міста Ізяслав, яке згадують в Іпатіївському літописі за 1240 рік, міститься елемент давньо-руського композита "Ізяславь".
У середньовічній Польщі з 1212 року вживається дуже схоже ім'я "Idzisław". Серед польських ономастів існує думка, що ім'я "Idzisław" є секундарним (гібридним) польським витвором, у якому слов'янський постпозиційний компонент "-слав" приєднується до імені грецького походження "Egidius". Ім'я "Aegidius" в Польщі й досі рідко вживається.
