Ім'я «Гвоздь»

Ім'я "Гвоздь" є праслов'янським одноосновним ім'ям, яке походить від іменникової основи "гвоздь". Первісне значення цього імені – "залізо, цвях". Подібно до інших "металевих" імен, таких як Гвозда, Гвозден, Гвоздана, ім'я Гвоздь раніше виконувало захисну функцію. Менш ймовірно, що до іменного значення слов'янської антропооснови "гвозд-" входило значення "ліс, густий ліс, дрімучий ліс".

Найдавніші українські записи антропоніма Гвоздь датуються XV століттям. Наприклад, є запис: "отписую пану Гвоздю кожухкуний" – без місця і точного часу написання. У 1570 році в Сваляві згадується кріпак на ім'я Гвоздуль. В XVII столітті фігурує вільний їздовий на ім'я Гвоздик Янош із села Імстичово.

Прізвища Гвозд, Гвоздь та інші споріднені варіанти згадуються в козацьких реєстрах 1649 року та інших документах XVII – XVIII століть. Також варто зазначити, що ім'я Гвоздь у XVI столітті вживався і в Росії, наприклад, у 1536 році зафіксовано ім'я Гвоздь Гришин син, селянин.