Історичне значення (Словник):
Голод — це східнослов'янське внутрішньородинне ім'я, яке виникло на базі апелятива "голод", що означає "гостре відчуття потреби в їжі". Подібні імена, але з неповноголоссям (наприклад, Гладо, Гладко) існують також у болгар. С. Ілчев кваліфікує їх як заклинальні, оскільки вони покликані відвернути голод від людини, "щоб та не пізнала і не відчувала голоду".
Південнослов'янський князь Glad згадується в басейні річки середньої та верхньої Тиси пізніше, наприклад, у 1235 році: Halad tunnarius — місто Солнок. Повноголосні варіанти імені Голод згадуються на території Польщі, де писарі записували їх через зімкнене "д", тобто Gołoda, Gołodok, Gołodczuk.
В українців антропонім Голод письмово засвідчується вже з XVI століття і пізніше, але лише як додатковий засіб ідентифікації особи. Наприклад, у 1578 та 1648 роках: Івана Голода, Степан Голод. Також у 1692 році: za Olexem Hołodem — місто Перемишль; у 1697 році: кріпак Hołot (!) Mate — село Драгово.
Від імені Голод утворено кілька прізвищ, таких як Голодня, Голодняк, Голодчак. Наприклад, у 1649 році згадуються козаки Уманського полку Семен Голодняк і Яков Голодняченко. Однак ім'я Голод в українців використовувалося лише в Середньовіччі.
