Історичне значення (Словник):
Ім'я "Годько" має своє коріння в прізвищах та прізвиськах закарпатських українців, що свідчить про його утворення від нейтральних варіантів "Годъ" або "Годъо", чи "Готъко", що в свою чергу походить від "Годиславъ" (читай: Годько).
Згідно з історичними джерелами, ім’я згадується у ряді прізвищ, зокрема в таких записах: 1429 р. можна знайти Ge. Hatyko в селі Сарвасово (Belay 120); у 1542 р. зафіксовано шляхтича Sim. Hadko; у 1604 р. згадується кріпак Hogyko з села Nagy Gercse (Szabó 418), а в 1638 р. записаний Jo. Hatko в селі В. Селище (Belay 196). Відомий також випадок, коли в 1638 році згадують Івана Готкулина з села Бенедиківці (ЛелПам 230). У 1682 році кріпак Hatko Demko зареєстрований у селі Ставне (Чу Прізв. 148).
У період з 1671 по 1673 роки зберігся список синів кріпака на прізвище Oroszföldi з марамороського села Дулова, в якому перераховуються чоловічі імена, серед яких Daniel, Hatyko, Hies, Janos, Sandor та інші (Belay 138). Це демонструє, що лексема "Годько" була вжита як особисте ім'я.
Це слов'янське ім'я, крім українців, було також відомим серед болгар, сербів та навіть румунів (Vincenz 263). Найдавніша згадка антропоніма "Годьо" походить із Трансільванії: наприклад, у 1235 р. зафіксовано "Hagya civis Culusiensis" – мешканець міста Клуж (Reg Var 306). Подальші записи з'являються із Закарпаття, зокрема в 1597 р. зафіксовано кріпака Hadyo в селі Ге-теня (Szabó 372).
Посесивним дериватом цього імені могло виступати прізвищева назва "Годин".
