Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Фотина |
Родовий — Кого? | Фотини |
Давальний — Кому? | Фотині |
Знахідний — Кого? | Фотину |
Орудний — Ким? | Фотиною |
Місцевий — На кому? | Фотині |
Кличний — Звертання | Фотино |
Пестливе | Кличний |
---|---|
Фотинія | Фотиніє |
Хотина | Хотино |
Фота | Фото |
Фотинонька | Фотинонько |
Фотиночка | Фотиночко |
Фотинка | Фотинко |
Хотинонька | Хотинонько |
Хотиночка | Хотиночко |
Хотинка | Хотинко |
Фотя | Фоте |
Хотя | Хоте |
Тіна | Тіно |
Значення
Канонічні форми — Фотина, Фотинія, народні форми — Хотина, Фота. Походить від грец. Φωτεινή, утвореного від φῶς (род. відм. φωτός) — «світло». Жіноча форма імені Фотій (Фот).
Ім'я Світлана, визнане в 1943 році як канонічне до Фотина і вважається слов'янським відповідником грецькому імені Фотина.
Транслітерація
Пестливі звертання імені Фотина
Стать
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Фотина |
Родовий — Кого? | Фотини |
Давальний — Кому? | Фотині |
Знахідний — Кого? | Фотину |
Орудний — Ким? | Фотиною |
Місцевий — На кому? | Фотині |
Кличний — Звертання | Фотино |
Прийшла до міста Хотина,
Що над Дністром широким,
Дзвінка закохана весна
Господар волоський,
Пару коней у колясу закладав,
До города Хотині од'їжджав,
У Хвилецького-капітана станцією стояв.
Тогді ж то од своїх рук листи писав,
Сама сяду в запічку. | (2)
Найму собі Фотину,
Щоб бавила дитину.
Найму собі Федору, |