Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Дружина |
Родовий — Кого? | Дружини |
Давальний — Кому? | Дружині |
Знахідний — Кого? | Дружину |
Орудний — Ким? | Дружиною |
Місцевий — На кому? | Дружині |
Кличний — Звертання | Дружино |
Історичне значення (Словник):
Транслітерація
Стать
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Дружина |
Родовий — Кого? | Дружини |
Давальний — Кому? | Дружині |
Знахідний — Кого? | Дружину |
Орудний — Ким? | Дружиною |
Місцевий — На кому? | Дружині |
Кличний — Звертання | Дружино |
Його убило... А листи
Йому все йдуть... Дружина пише...
Ще тільки ним горить і дише...
А він – у царстві темноти...
Хіба Ти Серденька мого не знаєш
Я Тебе любив любити буду
І Тебе Дружино не позабуду |(2)
І в Тебе і в мене карії очі
Листки на Деревах тремтять
А Соловейко на Ліщині чарівні трелі підійма
Своїй Дружині своїй єдиній
Кохання Пісню Він співа
Ой царю-царю німецький княже
А пусти ж мене в Підгір'я Наше
Ой підеш підеш підеш Дружино
Але як вип'єш Черлене Вино
Світи нам Дороженьку
До Панни Молодої
До Дружини Нашої
Многа літ нам зозуля кувала
І любові з роси й води.
Шепотів я у снах:"Дружино",
"Чоловіченьку",- мліла ти.
І устами малого сина
Приспів:
Дружино, дружино,
Кохана людино,
Твій погляд – квітуча весна.
Приспів:
Вона одна така, єдина,
Водночас Муза і Дружина,
Вона - мені дарунок Бога,
Єднає нас життя дорога.