Ім'я «Богдан»

Це ім'я має теофорне (тобто таке, що містить у собі ім'я Бога) спільнослов'янське походження. Воно утворене від іменника «бог», який символізує багатство, щастя, долю, та дієприкметника «даний» від дієслова «дати». Початкове значення імені Богдан – «хлопчик, даний Богом», тобто дитина, на яку довго чекали батьки і яку вони вважають Божим даром.

У Білорусі та Польщі ім'я Богдан раніше інколи використовували для позначення дітей, що народилися поза шлюбом, так званих «підкидьків». Деякі дослідники вважають, що ім'я Богдан є перекладом грецького імені Theodoros (Θεόδωρος) або латинського Deusdedit, які також мають значення «Бог дав». Окрім цього, ім'я пов'язують із давньоєврейським Натаніелом (Nathaniel), що також означає «він (Бог) дав». Завдяки цій відповідності з християнськими іменами, ім'я Богдан збереглося навіть у часи, коли язичницькі імена активно замінювалися християнськими. Дослідники припускають, що це ім'я могло існувати ще в часи скіфів VI–IV століть до нашої ери. Наприклад, його пов'язують із скіфським ім'ям Багадата, яке мало подібне значення. На Русь ім'я Богдан, імовірно, прийшло як заміна давнього імені Дажбог після прийняття християнства. Історичні згадки імені Богдан: Найдавніші згадки зустрічаються в Карпатах. Наприклад, у 1220 році в селі Тросник біля Виноградова згадується кріпак Богдан. У 1350 році згаданий Богдан Тивун у місті Перемишль. У XV столітті ім'я Богдан зустрічається в документах Волині, Києва та інших регіонів. Ім'я в козацьку добу: Серед козаків XVII століття ім'я Богдан було дуже популярним. Наприклад, у реєстрі війська Запорозького 1649 року згадується 255 козаків із цим ім’ям. Гетьман України Богдан Хмельницький також мав це ім’я як світське, хоча під час хрещення отримав ім'я Зиновій. Ставлення до імені у ХХ столітті: У радянські часи ім'я Богдан вважалося «націоналістичним», однак у Галичині, на Волині, Буковині та Закарпатті його сприймали як патріотичне. Наприклад, у Перемиській гімназії 1938 року з 509 хлопців 41 носив ім’я Богдан. Ім'я в інших слов'янських народів: Ім'я Богдан було поширене серед слов’янських народів (білорусів, поляків, сербів, македонців). У Болгарії, Македонії та Сербії воно зустрічається з XIII століття. У Польщі його зафіксовано з XII століття, причому іноді розрізняли написання «Bogdan» і «Bohdan» залежно від вимови. Ім'я на Закарпатті: Закарпатське село Богдан називають із наголосом на першому складі та з використанням твердого звука «ґ», що є характерним для місцевої вимови. Прізвища від імені Богдан: У XVI столітті на основі цього імені почали утворювати патронімічні прізвища із суфіксами -енко та -ович. Наприклад, у реєстрах козацького війська згадуються Іван Богданович, Павло Богданенко, Дмитро Богданенко.