Ім'я «Бажан»

Ім'я 'Бажан' є чоловічим ім'ям, яке має східнослов'янське походження. За Р. Осташем, це власне українське ім'я в формі пасивного дієприкметника. Ім'я 'Бажан' є спорідненим з іншими іменами, такими як 'Жадан', 'Ждан', 'Желан', 'Кохан', 'Продан', 'Хотін', 'Чекан'. Батьки надавали це ім'я дитині, бо її поява в сім'ї була дуже бажаною. Це свідчить про твірну основу слова 'бажати', що означає 'дуже хотіти'.

Найдавніші українські записи імені 'Бажан' та його споріднених форм походять із Холмщини XV століття. Найвищої популярності ім'я 'Бажан' в Україні досягло в XVII столітті. Серед козаків запорізького війська, наприклад, було 10 осіб із цим ім'ям: Бажань Дєченко, Бажань Нагурненко (Чигиринський полк), Бажань Бут (Полтавський полк), Бажань Пєгуленко, Бажань Зубьченко, Бажань Муковієнко (Корсунський полк) і Бажань Огнянєнко (Брацлавський полк).

З часом ім'я 'Бажан' вибуло зі списку активно уживаних, але продовжило існувати у таких формах, як 'Бажаненко', 'Бажанець', 'Бажанович', 'Баженко', 'Бажко', 'Бажович'. Ці форми закріпилися в сучасних прізвищах українців, а також в ойконімах 'Бажани', 'Бажанівка' на сусідніх теренах.

У Білорусі та Росії більш поширеними були варіанти імені 'Бажень' та 'Бажай', які рекомендують використовувати понині. У чехів уживалися іменні варіанти 'Bażek', 'Bażata', 'Bażeta'.

І. Трійняк у «Словнику українських імен» рекомендує до офіційного вжитку ім'я 'Бажан' без будь-яких застережень, а в варіанті 'Важко' ставить стилістичну ремарку 'розм'.