Давнє слов'янське дво-основне ім'я, складене з препозицій-ної іменникової основи вой- 'воїн, боєць' (як і імена Воиславъ, Войтѣхъ) абоз постпозиційної, як у іменах Будивой,Судивой..., та дієслівної основи вод- 'водити'. Більшість записів імені (а з часом і прізвищевої назви Воєвода), походить із XIII - XV ст. Напр., 1214: «...cumVojevoda comes de Doboka; VojuvodaPaulus» - ком. {комітат, область} Сатмар (Reg Var 181,270); 1219 : cum Neuca Vojevoda - комі-тат Саболч (Reg Var 275 ); 1525 : кріпакElexe Wayvoda - c. Нанково (Belay 53);1552: Воеводка Сутєский - м. Винниця(ОВЗ 6 06 ); 1671 : кріпак Vajvoda Ferenc- с. {село} Дулово (Belay 138).Пам'ять про згадуване ім'я понині береже хіба що змадяризований рефлекс прізвища Вайда серед українців,поляків та угорців. У селі Тур'я-ПасікаПеречинського району частина поселення дотепер зберігає назву Воєводина (род. Воеводины), а потік, якийпротікає через села Тур'я-Поляна іТур'я-Пасіка, називають Воєводинський.На теренах Польщі ім'я Wojewodaпочинає фіксуватися з XIV ст. Напр.,«Florianus dictus Woyewoda de Mirowa»(SSNO V I173).