Воєвода - давнє слов'янське двоосновне ім'я, яке складається з двох основ: іменникової основи вой- 'воїн, боєць' (так само, як у іменах Воислав, Войтех) та дієслівної основи вод- 'водити'.
Більшість записів імені (а згодом і прізвищевої назви Воєвода) походять з XIII - XV століть. Наприклад, у 1214 році фіксується запис: «...cum Vojevoda comes de Doboka; Vojuvoda Paulus» - комітат (область) Сатмар; у 1219 році: «cum Neuca Vojevoda» - комітат Саболч; у 1525 році: кріпак Елексе Вайвода з села Нанково; у 1552 році: Воєвода Сутєский з міста Винниця; у 1671 році: кріпак Вайвода Ференц з села Дулово.
Пам'ять про це ім'я й донині зберігається у змадяризованому рефлексі прізвища Вайда серед українців, поляків та угорців. У селі Тур'я-Пасіка Перечинського району частина населення досі зберігає назву Воєводина (род. Воеводини), а потік, який протікає через села Тур'я-Поляна і Тур'я-Пасіка, називають Воєводинський.
На теренах Польщі ім'я Wojewoda починає фіксуватися з XIV століття. Наприклад, «Florianus dictus Woyewoda de Mirowa».
