Ім'я Велимир має південнослов'янське, зокрема й македонське, походження. Воно на Балканах фіксується щонайменше з XIV століття і дотепер. Ім'я складається з давнього прикметника "великий" або дієслова "повелівати" та постпозитивного компонента "-мир".
В Україні інформації про масове вживання імені Велимир немає, і воно наводиться лише в окремих словниках імен, які вказують на його рідковживаність або застарілість. Після Другої світової війни ім'я з'явилося серед учнів Пряшівської української гімназії.
Велимир користується популярністю у південнослов'янських народів, перш за все серед сербів, хорватів та українців, які мешкають на території колишньої Югославії. Правдоподібно, від імені Велимир походять також деякі українські іменні деривати XV століття, такі як Welisz та Welusz.