Можливо, до особових іменслов'янської етимології належить також ім'я Сина (адже прізвище Уманського полковника 1675 р. Микити Си-ненка справді записували Синенко, ане Сыненко - Туп 745), зокрема якщоврахувати, що лише в окремих випадках його основу записували через літеру /ы /. Напр., 1418 р.: ...съ Козмою иСыною... (ССУМ II 409 ), оскільки в більшості випадків кореневий голоснийцього чол. імені писарі XV ст. передають буквою /и /. Напр., 1403 : пан СинаБырличь - м. Сучава (ССУМ II 345). Утакому випадку антропонім Сина можна б виводити від назви спорідненості син. Але воно могло бути утворенетакож від прикметника синій. Однак,на думку укладачів ССУМ'у (т. II 409),укр. особова назва Сина - це молдавське ім'я грецького походження Синезі-ос, Синетос.