Особове ім'я "Славомир" функціонує головним чином серед українців балканських країн. Наприклад, у селі Дюрдьово (Воєводина) наприкінці XIX століття дали ім'я Славомир трьом хлопчикам, батьки яких трималися української національної орієнтації.
Первісна семантика імені спірна: одні вчені вважають, що спочатку воно означало "Прославляй мир", тоді як інші вбачають у ньому підтвердження "Слава мирові!" Перші випадки фіксації імені Славомир (рідше Славмир) припадають на XV століття. Наприклад, у 1430 році зафіксовано ім'я Slavomiri.
На теренах України воно поширилося лише в післявоєнний період. Ім'я утворено від іменних основ "слава" та "мир". З-поміж слов'янських країн воно популярніше в Сербії та Хорватії, менш уживане в інтелігентських родинах Словаччини. Нині у Загребі живе єпископ греко-католицької церкви Славомир Міклош.