Давнє слов'янське особове ім'я відтворюється на основі української середньовічної назви притисянського села, яке з 1229 року згадується в комітаті Сатмар як Chedreh villa (Reg Var 196), а пізніше фіксується в угорських адаптованих записах як Csedrek та Csedreg. Це село розташоване на угорському боці українсько-угорського державного кордону в комітаті Саболч-Сатмар (Дэже 248; Välyi I 391; Käzmer 224).
Прізвище Чедрик зафіксовано з 1775 року в закарпатських українських селах Іршавщини, Виноградівщини та Мукачівщини (ЧуПрізв. 600). В окремих селах воно виступає у формі угорськомовного відойко-німного прикметника Csedreki (там же).
Давні записи слов'янського особового імені Щедрик та записи його дериватів також виявляються в Польщі XIII століття, де вони зафіксовані як патронім Szczedrzykowic (1367), Szczedrzych (1469), а також у формі демінутивів Szczedryk, Czedrzyk (SSNO V 281 - 282). На думку К. Римута, назване ім'я є сполонізованою формою латинського імені Theodoricus або Dietrzych, близькою до українського слова щедрий у формі Szczedry, що означає 'щедрий'.
Насправді, описуване давньоукраїнське особове ім'я утворене на українському ґрунті за допомогою субстантивуючого суфікса -ик (як і імена зразка Білик, Добрик, Милик, Світлик, Черник) від слов'янської прикметникової основи щедр- 'багатий, урожайний, не скупий'. Отже, воно виражала ту ж саму ідею, що й приспів до української щедрувальної пісні «Щедрик». Спрощення ініціального звукосполучення /шч/ > /ч/ є наслідком дії закону угорської фонетики, як і в словах типу шчукa > csuka.
В Польщі ім'я Sczedrzyk засвідчується з XIV століття, наприклад, у 1392 році: «Scedrzik de Vałow» (SSNO V 281); у 1469 році: nobilis Petrus Sczedryk (там же).
