Роспоп — це прізвище, яке виникло у народів карпато-балканського ареалу і вживається стосовно священиків, які за свою аморальну поведінку скомпрометували звання духовної особи, тобто порушили обітницю. Такі священики отримували прізвисько "роспопи".
Найдавніша письмова згадка цього антропоніма в українських текстах датується 1437 роком: село, де згадувався Роспоп, — місто Сучава. Інші згадки включають 1442 рік, де вказується Миклоуш Расpop (Распоп), а також 1551 рік, що містить запис "Roz pap" в селі Н. Вишава, яке нині розташоване в Румунії. У Польщі ім’я Rospopa також з'являється з XV століття.