У Румунському Марамо-роші та в Болгарії серед православних віруючих від Середньовіччя до тепер побутує прізвище Распоп, яким називали священика, якого розпопили, тобто позбавили духовного сану, «розстригли його» (Илчев 418; див. ще Чу Прізв. 490). Наприклад, у 1442 році згадується Миколай Распоп у місті Сучава (ССУМ II 289). У середньовічній Польщі та Молдові серед руських священиків поширеним був також генитивний антропонім Rozpop(a). Наприклад, у 1455 році згадується Chodonis Rospope (SSNO IV 501).