Ралко - це похідне ім'я, утворене від імені Рало, яке у болгар дотепер вважається захисним ім'ям. Доіменне значення слов'янської лексеми "рало" – це 'примітивне знаряддя обробки ріллі' (Словник української мови VIII 446).
Одна з найдавніших згадок імені Ралко міститься у документі 1595 року, де поіменовано синів однієї родини: «сынов маешесть: Ралко, Онопрей, Исай, Иванъ, Ненадъ, Пилипъ» (Архів ЮЗР VI/1 250). У XVII столітті в Україні це ім'я використовувалося також як офіційне. Наприклад, у записі 1649 року згадується козак Чигиринського полку Ралько Жаданєнко (РКЗ 33).
Також існують патронімічні прізвища козаків Білоцерківського полку 1649 року, такі як Іван Ралченко та Баско Ралчєнько (РКЗ 92). За інформацією М. Грковича, серба, ім'я Ралко є дериватом від двоосновних слов'янських імен Радомир чи Радослав (Грк 169).