Ім'я "Прозор" походить від нечисленного прикметника "прозор", що означає "прозорий". Українські пам'ятки писемності засвідчують це ім'я з 1652 року на українсько-білоруському пограниччі, зокрема в місті Мозир, де було зафіксовано Прозорь Драбовичь (ОМЗ 643). У XVI столітті антропонім Демко Прозорь позначав білопецького козака (Туп 323).
У 1649 році серед запорізьких козаків Білоцерківського полку вже згадуються особи з іменем Прозор: Процикь Прозоръ, Яцко Прозоръ, Демко Прозорь (РВЗ 175). У Черкаському полку того ж року фігурує патронімічне утворення Грицко Прозорєнько (РВЗ 76).
У Польщі в 1437 році зазначається антропонім Prozor Wolczisczowski (SSNO IV 532). Також існує болгарське прізвище Прозоров, яке, на думку С. Ілчева, походить від апелятива "прозоръ", що в перекладі означає "вікно" (Илчев 408).