Власним особовим іменем в українців могла служити також трохи несподівана лексема "полусин", іменна семантика якої, мабуть, відображає поняття 'напівсин'. Однак хронологічно ця лексема для української мови є вже досить пізньою. Її засвідчено тільки з 1755 року, тобто в період активної стабілізації прізвищ в Україні. Наприклад, селянин з прізвищем Полусин Василь проживав у селі Латірка.