Напевно, це здрібніло-пестливе утворення від імені Мильо,властивого сербам і болгарам як відповідник повним іменам Милован,Добромил і т. п. (Грк 135), хоча моглоутворитись так само і від календарного імені Еміль. Перші згадки імені Милько походять із Галичини XVI ст.(Szulowska 19), а далі - також із іншихрегіонів України. Напр., 1552: МилькоЛучникъ - м. Київ (ОКиЗ 115); 1620:Милько Отаман - тягла людина з с. {село} Не-тищин на Волині (ВКО 150). 1552 р. підпатронімом Мафтей Милькович фігурує київський церковний слуга (АрхЮ ЗРѴ ІІ/1122).