Жін. особове ім'я Милка євідповідником чол. імені Милко. Зазначене ім'я вперше згадується 1499 р. у формі присвійного прикметника: МилчинЩєфан - м. Гирлов (ССУМ І 593). Далівоно згадується в середині XVI ст., колиформант -ка уже не виражав у ньомувідтінку здрібнілості: Милка - дружинаИгната Цуприкового, с. {село} Одрехова (АСО45); XVI ст.: «пані Милка Богдановна Ли-духовского» (Вол. гр. {грецьке} XVI ст. 212). Однак у окремих регіонах ім'я Милка кореспондує також із календарним іменем Емілія. Правдоподібно, саме йоготреба вбачати в іменуванні учениці середньої школи м. Шид у Сримі 1935 р.:Милка Биреш (Мудри - Саламон 249).Крім укр. мови, жін. ім'я Милка вживане також у чехів, словаків та південних слов'ян (Knappovä 265; Илчев 334;Грк 279 ; Śim 229).