Ім'я «Мужило» утворене від антропооснови «уж» - 'чоловік, муж', 'селянин' за допомогою якісного суфікса «-ило». В Україні особове ім'я фіксується з XV століття. Наприклад, у 1454 році зазначено: «пан Мужило, боу-чацкий староста» - місто Снятин (ССУМІ 618); у 1453 році зафіксовано: Michael alias Mużilo (AGZXII 2548); у 1462 році: «...перед паном Мужилом, старостою снятинським і коломийським» - місто Сучава (ССУМ 1618).
Ім'я Мужило досить рано почало використовуватися для створення патронімічних прізвищ та нових експресивних варіантів. Наприклад, у 1649 році в Черкаському полку значиться козак Андрей Мужиленко (РВЗ 74).
У Білорусі ім'я Мужило вживалося до XVI століття. Є запис від 1539 року: Радюк Мужило (Бір 237). В Сербії патронім Мужилович фіксується вже з XIII століття (Грк 131).