а) це усічення постпозиційного компонента двоосновного імені Годебрат або Го-дивой, до якого додавався атрибутивний суфікс -ун;
б) це похідне ім'я від діалектного апелятива годун, що означає 'годувальник' (Гр І 299).
Усі згадки українського антропоніма Годун датуються XVI - XVII століттями. Наприклад, у 1585 році згадується Грицко Годун, що був церковним селянином у Луцькому повіті (АрхЮЗР І/І211); у 1587 році - патронім Годунович (Арх ЮЗР Ѵ І /1 189); у 1620 році - комірник Годун Яцько в місті Ст. Остропіль (ВКО 348); у 1635 році - коростишівський війт Годун Яско (АЖГУ 205); у 1648 році - Юрко Годун, запорозький козак (Туп 109). Також є згадки про патроніми козаків 1649 року: козак Годуненко (Р 210) та козак Київського полку Хвєско Годунєц (РВЗ 307). Додатково, в Росії зафіксовано ім'я Годун Зернов (Веселовський 81).
