Пам'ятки писемності українських земель засвідчують ім'я Ґяаґола тільки в ролі прізвища. Наприклад, у 1671 році зафіксовано кенеза Глаголи Яноша, а у 1699 році — кенеза Глаголи Міхая зі села Обава (Leh Ber 245).
Ймовірно, антропонім Ґлаґола походить від румунського слов'янізма "glagole", що має значення "розум", або від хорватського "glagola", яке означає "священик, який служить службою по-слов'янськи", а не по-латинськи (ЧуПрізв. 177).