Довгодат – староукраїнське особове ім'я, що походить від прислівникового компонента "долго" та нестандартного пасивного дієприкметника від дієслова "дати". Приклад: у 1427 році в історичних документах згадується князь Долгодатъ, Долгодатович з міста Київ (ССУМ І 314). В інших мовах це ім'я не виявлено.