Найдавніший запис антропоніма "Дацьо" датується 1453 роком і походить із села Великий Капушан, що на Ужанщині (тепер Словацька Республіка). Це іменування належало віце-губернатору Ужанського комітату Георгію Дацю (Georgius Daczo de Eur). У 1562 році комендантом Мукачівського замку був Дацьо Тamas.
Нині антропонім "Дацьо" зустрічається серед прізвищ в Україні, але зберігається також у функції розмовного варіанту власного імені "Даць" у Тячівському районі Закарпаття.
Можливі етимологічні інтерпретації імені "Дацьо": а) ймовірно, що це утворення з іменного форманта -о від імені "Даць", яке, в свою чергу, походить від старопольського "Дацьбог" (Dadzibog); б) не менш імовірно, що "Дацьо" є українським розмовним відповідником календарних імен грецького походження, таких як "Дасій", або персидського походження "Дарій", а також календарних імен "Давид", "Данило", "Йордан" або навіть слов'янського імені "Богдан".
