Борисець – українське здрібніле-пестливе утворення з суфіксом демінутивності чи пестливості -ець від базового імені Борис. Перша письмова згадка імені походить із 1558 року: Борисець Дронкевич – м. Черкаси (ОЧеркЗ 88). Далі слідує запис із 1565 року: Іван Борисець (ОКЗР III 157, 364). Демінутивні та патронімічні форми імені Борис у XVII столітті часто ставали прізвищевими назвами. Наприклад, іменування козака Уманського полку 1649 року Андруся Борисєня (РВЗ 231) чи прізвище козака Корсунського полку Данила Борисєня (РВЗ 139).