Давнє усічення двоосновнихслов'янських особових імен Богуслав абоБогухвал супроводилося зміною ініціальної фонеми / х / чи / с / постпозиційногокомпонента (тобто -слав або -хвал) ушиплячу фонему /ш /. А, за словамиД. Богдана, ім'я могло утворитися такожвід повного імені Богуслав (Богдан 259;Majtän - Povazaj 65). На думку М. Кнап-пової (Knappovä 78), ім'я Bohuś могловиникнути в чеському середовищі іприйти на зміну давнішому утвореннюBohuń. Ім'я Богуш слід убачати також улатиномовному записі імені угорського королівського писаря 1213 р. кр. {кріпак} «Buhus ioubagio castri Zatmar de genereCupulon» - ком. {комітат, область} Сатмар (Reg Var 158).Перший відомий запис українськогоімені Богуш походить із басейну Верхньої Тиси. Пор. 1213 р.: кріпак Сатмар-ського замку Buhus (Reg Var 158). Масове ж використання українцями імені Богуш припадає на XVI - XVIII ст.ст.Пор. уривки грамот, писаних 1422,1 4 2 8 ,1 4 4 3 ,1 4 4 6 ,1 4 4 9 та ін. рр. у Суча-ві, Луцьку, Острозі та Вільні: «... слуганаш вѣрний пан Богуш», «... пана Богуша Оверкича Тимоха», «пан Богушъ Бо-говитинович» (ССУМ І 105); 1552: бояри Канівського замку Богуш Некра-шевич, Богуш Морозович, Богуш Семенович (ОКЗ 104 - 105). Ім'я Богуш часто фігурує в грамотах XVI ст. Пор. «панФедор а пан Богуш Дривинский» (Вгр192 - 193 ); 1577 : Богуш Заяц Луков-ский (Вгр 174); 1600: підсудок воєводства Київського Дєшковский Богуш Василевич (ККПС 302 ); 1605: шляхетнийБогуш Благановський (Житомир ДМВН91). 1649 р. під іменем Богуш виступають вісім козаків війська запорозького1649 р., зокрема з полків Корсунсько-го, Канівського та Черкаського: БогушЛєбєдинський, Богуш Петрушъченко,Богуш Бубонсчєнко, Богушъ Косточъка(РВЗ 1 3 1 ,1 4 1 ,1 0 4 , 68).Нині ім'я Богуш уживається у чехів,словаків, поляків та білорусів (Bubak61; Богдан 258; Knappovä 78; Судник21). У Польщі нині живе 773 особи наім'я Богуш (Grzenia 80). У старополь-ських записах це ім'я містить, як правило, зімкнений приголосний /д /, а рідше - щілинний /Н / (SSNO І 203). 1419 р.біля м. Ужгорода згадується село Bahusó(Дэже Оч 245). Див. ще ЕСЛГНПР 20.
