Ім'я Білявка, як і апелятив "білявина", дотепер часто вживається у пісенному фольклорі західних українців для позначення світловолосої дівчини.
Ім'я Блага, в родовому відмінку - Благи, є жіночим особовим ім'ям, яке зберігається у всіх південнослов'янських народів. Як неофіційні відповідники до повних імен Блахомира та Блахослава, його використовують також чехи та словаки.
В українців жіноче ім'я Блага могло виникнути на базі прикметника "благий, мирний", або шляхом усічення, щоб уникнути омонімії з такими іменами, як Благомира, Благослава тощо. Проте, більш ймовірно, що ім'я Блага запозичене в готовому вигляді з однієї з слов'янських мов.
Коли я щось кажу – парламент замовкає, Записує і думає, у іграшки не грає. Білявки ціпеніють, брюнетки аплодують, Руді шикуються, поголені святкують. Від оплесків гучних тікаю я на яхті,