Берило – спільнослов'янське чоловіче ім'я, утворене усічено-суфіксальним способом від двоосновних імен, таких як Беривой, Беримир, Берислав. У його основі лежить дієслово "брати", а формант -ило зустрічається також у таких іменах, як Будило, Добрило, Стачило.
В Україні ім'я Берило письмово засвідчується з XV століття. Наприклад, в документах 1440 року зустрічається запис: "Berilo Soczewka", а також "Berilo knjazius de Odrzechowa" у 1597 році. У 1456 році з'являється запис "Berilo Czobot", а в 1489 році ноги записані нобілітетами: "Nobiles Iwasko et Benlo, fratres, heredes de Czerkassi".
У XVI столітті на Закарпатті вже фіксується прізвище Берила, зокрема 23 березня 1564 року було доручено жителю села Порошково Берилі Гергей заснувати село Грибівці. В Сербії ім'я Берило згадується у XIII-XIV столітті.