Як обрати позивний в Армії. Позивний це друге імʼя
Позивний або nom de guerre воєнне імя це не просто зручне прізвисько для радіоефіру Це ваша нова ідентичність щит для вашої родини та симво…
Переглянути статтю| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Назар |
| Родовий — Кого? | Назара |
| Давальний — Кому? | Назарові |
| Знахідний — Кого? | Назара |
| Орудний — Ким? | Назаром |
| Місцевий — На кому? | Назарові |
| Кличний — Звертання | Назаре |
День янгола
Історичне значення (Словник):
Існує кілька теорій щодо походження імені Назар, які розглядають лінгвісти. Одні дослідники вважають, що воно походить від римського імені Назаріус, що в перекладі означає «народжений в Назареті».
Інші фахівці схиляються до версії, що ім’я Назар з’явилося в Ізраїлі і має значення «клятва» або «той, хто служить Богу».
Також є думка, що це ім’я прийшло з Близького Сходу, де його інтерпретують як «проникливий» або «позитивний». У турецькій мові «Назар» означає «уважний погляд», а в ісламському світі часто зустрічається варіант «Насер», який є популярним в Казахстані.
У Франції жіноча форма імені — Назара, а в Болгарії — Назарка. Коротші варіанти імені, такі як Зара чи Зоря, використовуються як окремі імена в сучасних мовах.
Транслітерація
Наголос
Творення по батькові
Стать
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Назар |
| Родовий — Кого? | Назара |
| Давальний — Кому? | Назарові |
| Знахідний — Кого? | Назара |
| Орудний — Ким? | Назаром |
| Місцевий — На кому? | Назарові |
| Кличний — Звертання | Назаре |
За квартиру, за водицю - кладу зуби на полицю.
Люди ходять за Назаром. Черга, знаете, яка!
Нищить дядько перегаром колорадського жука!
Ой, гоп, гопака, гарний настрій в козака,
Залицяється Іванко із Карпат,
Файний гуцул він, та шкода – не солдат!
А Назар мене запрошує у Львів,
Щоб за кавою сказати кілька слів.
У Гурзуфі мені стрівся Рафаїл.
І висуши всі краплі гіркоти.
Над рідним краєм вже летять лелеки,
А може, серед них, Назаре, й ти?
І тоді, коли я здався, від людей я заховався,
Я закрився на замок серед тисячі думок!
Вибачай мені, Назар, що ніколи не сказав!
Та мене ти зрозумій, я від неї сам не свій!
І були солодкі мрії, о, давали ще надії.