Ім'я «Стась»

Чоловіче ім'я Стас в Україні фіксується з середини XVI століття. Наприклад, у 1542 році згадується Стато Орос, село Луг (Belay 133); у 1620 році - Стас Великий, село Губин (ВКО 464). Біля міста Перемишля ім'я Стас відоме вже з XV століття (Rieger mapa 4), а у поляків також (SSNO V 197).

Також відомо про 1649 рік: козак Київського полку Стас Павлович (РВЗ 308), а також козаки Брацлавського полку Стас Войтєнко та Стас Крамар (РВЗ 245, 253). В Білорусі ім'я Стас використовувалося протягом XV-XVII століть, хоча Стасями там часто записували Станіславів (Бір 156).

Дослідниця українських імен XVI століття Р. Й. Керста навіть не намагається розмежовувати особові імена, такі як Stasko, Stan, Stasz, Stachno, Stasieczko, за їх етимологічною належністю (Керста, XVI ст. 14). Генетично ім'я Стас – це слов'янське суфіксальне утворення, яке постало на базі календарного імені грецького походження Євстахій (через стадію варіантів Остап, Стах). Функціонально ж зближення (чи навіть ототожнення) імені Стас із омонімічним ім’ям Станіслав відбулося лише з часом; головним мотивом їх розмежування стала звукова подібність початкових частин.