Ім'я «Немир»

На думку українських антропонімістів, давньослов'янське ім'я Немир утворено з іменникової основи "мир" (у значенні 'спокій') та заперечної частки "не-". Проте, іноді вказується, що це ім'я є наслідком скорочення трикомпонентного імені, наприклад, Не[зна]миръ або Не[да]миръ. Найдавніші записи українських селян з іменем Немир припадають на Галичину XV-XVI століть. Зокрема, в 1450 році зустрічається запис: «у пана Немири Гридайловича» у селі Тришин; у 1552 році - Немир Янцович.

У записах XVII та пізніших століть антропооснова Немир усе частіше використовується як прізвище. Наприклад, зафіксовано прізвище козака Немир в 1649 році. Також є патроніми, як-от Немирович у 1605 році, Немирич у 1514 році, Немирич Стефан у 1616 році (київський підкоморій) та інші. Запис із 1651 року містить оіконім «писан у Нємиричох», а у 1649 році згадується козак Уманського полку Павло Нємировський.

Ім'я Немир та його варіант Немір були поширені переважно у середньовічній Польщі. Це особове ім'я також вживалося у давньополабській мові. Вони закріпилися у багатьох патронімах, прізвищах та оіконімах Славії.