Ім'я «Ходко»

Особове ім'я Ходко (рідше - Ходько) походить від дієслова "ходити". Первісна його семантика - "той, що ходить". На сході України його нерідко сприймали як демінутив від календарного імені Ходор або Хведір, тобто Федір.

Від імені Ходко в XV столітті вже утворювали патроніми, наприклад, Ходкевич, а також шляхтича Ходковського Войтєха.

Перші записи особового імені Ходко зустрічаються в письмових пам'ятках XIV століття, а останні - XVII століття. Наприклад, у 1359 році згадується пан Ходько Бібєльський у місті Перемишль; у 1370 році - пану Ходьку в Луцьку; та Ходка Костич у місті Сучава. У 1552 році знову згадуються Ходко Нехолодко, Ходко Жало, Ходко Синкович і Ходко Подгулкович у місті Чорнобиль. Серед запорізьких козаків у 1649 році був лише один Ходко.