Ім'я «Дуброва»

Дуброва — давнє слов'янське відапе-лятивне ім'я, що походить від загальної назви "дуброва", що означає 'листяний, як правило, дубовий ліс'. Це ім'я давали переважно дітям, які народилися в діброві, тобто в лісі. Східні слов'яни використовували це ім'я ще з XVI століття. Наприклад, у 1565 році згадується селянин Дуброва в Гнєвошовій, що біля Кременецька, а у 1609 році — Дуброва Мартинєц у Житомирі. Схожа ситуація спостерігалася також на території Польщі, де, наприклад, у 1430 році згадуються Jacobus et Dambrowa de Mancz, а у 1487 році — "Nobilem Dambrowam et Daczibogium de Wyschokye".

Окрім вжитку як імені, лек­сема "Дуброва", як і польський відповідник "Dombraw", часто використовувалася також як прізвище або патронім. Наприклад, у 1564 році згадують "раба божія Прокопія — поповича Дубровки", а у 1649 році — Олексу Дуброву. У тому ж році згадано козака Полтавського полку Івана Дубровєнка. Прізвище "Дуброва" в даний час зберігається серед українців.