Ім'я «Давид»

Давид — чоловіче ім'я давньоєврейського походження, від דָּוִד (Dāwīḏ). Корінь דּוֹד (dōd) означає «улюблений»; той самий корінь у біблійній мові позначає також дядька як термін спорідненості. У самому тексті Старого Завіту це вже непрозоре власне ім'я, а не прозорий прикметник.

Історичний носій — цар Ізраїлю X ст. до н. е.: за біблійною традицією він об'єднав племена, зробив Єрусалим столицею, переміг філістимлянина Голіафа і вважається автором багатьох псалмів. У Новому Завіті від «дому Давида» ведеться родовід Ісуса. Через грецьке Δαυίδ (Септуагінта) і церковнослов'янську мову ім'я увійшло в український іменослов; арабська форма Дауд (داود) — ім'я пророка в ісламі.