1. Це може бути результатом асимілятивного оглушення давньослов'янського імені "Рожко", яке походить від слов'янського особового імені "Рогъ".
2. Інша версія передбачає, що ім'я є українським суфіксальним утворенням від румунського прикметника "горь" (рудий, червоний).
3. Третє пояснення пов'язане з сербським іменем "Рошко", яке походить від повного імені "Урош".
4. Нарешті, існує припущення, що ім'я "Рошко" могло бути продовженням розвитку імені "Рох", яке є усічено-суфіксальним варіантом імені "Ростислав".
Найдавніші записи особового імені "Рошко" можна знайти в документах XV століття. Наприклад, в 1450 році згадується "Roschko navigator" в місті Перемишль, а в 1576 році прізвище "Rasko" зафіксоване в селі Нове Село. Відомий також запис 1439 року про пана Оану Рошка граматика в місті Васлуй.
У XVI-XVII століттях ім’я "Рошко" та його похідні використовувалися вже переважно як прізвища. Наприклад, у 1704 році є згадка про кріпака "Roskovics Hricz" у селі Верб'яш, а в 1720 році — кріпака "Lad. Rosko" в Ужанщині. Крім того, існує українське село "Рошківці", яке на Пряшівщині згадується вже з кінця XVIII століття.
