Історичне значення (Словник):
Ім'я Всеслав має давньоруське походження і є двоосновним, складається з означального займенника "весь" та іменника "слав". Спочатку воно могло означати "володар слави". Це чоловіче ім'я найбільше було представлене на території Білорусі, зокрема серед полоцьких та вітебських князів. Наприклад, Всеслав Брячиславич був князем полоцьким та великим князем київським (згадка про нього міститься в літописних джерелах).
У формі "Vseslav" це ім'я було відоме лише чехам та полякам. У 1499 році на місці села Рудки згадувалося село Всеслав'я. В Україні ім'я Всеслав почало використовуватися знову лише у 1967 році.
Зазначимо, що на загальнослов'янському тлі ім'я Вуйко, яке теж є особовим ім'ям, має свої варіації у сербів та хорватів, де воно вважається похідним від гіпокоризму Vuja. У болгар також вважаються похідними від архаїзму "вуйо", що означає "дитя, народжене після вуйкових дітей", або як побажальне ім'я з ідеєю "Хай живе і хай стане вуйком, тобто дядьком". В українських традиціях антропонім (В)Уйко асоціюється з апелятивом "вуйко", що означає "дядько, мамин брат".
В Україні, особливо на заході, імена з основою Вуй- часто використовувалися, і слово "вуйко" продовжує вживатися як апелятив з аналогічним значенням. В Карпатах особові імена з основою Вуйк- / Вуйн- також були вжиті ще в XV столітті. На Закарпатті лексема Вуйко могла бути власним іменем навіть у XVII столітті. Однак розмежувати апелятивну, іменну та прізвиськову функції в давніх текстах інколи важко через вплив сусідніх народів.
