Історичне значення (Словник):
Ім'я 'Войник' походить зі слов'янської традиції. Воно утворене за допомогою суфікса -ик від імені Война, яке, в свою чергу, могло виникнути з двоосновного імені Войнєгъ. Цю форму імені Войник зафіксовано в Реєстрах запорозького війська двічі, але в варіанті Вуйник і Вуник (Осташ Інд. 513).
Не виключено, що ім'я Войник походить безпосередньо від українського слова 'войник', що означає 'воїн' (Словник української мови XVI-XVII ст. 4/191). Хоча ім'я Войник не було поширеним, воно дало кілька похідних прізвищ.
Наприклад, у 1404 році зафіксовано пан Миколу Войницкого в місті Медика (ССУМ І 187); у 1433 році – Домарата Войницкого в селі Ланчиця; у 1437 році – Петра Воницкого в Києві; у 1664 році – пана Яна Войницкого в селі Варадка на Закарпатті (Явор 204). У 1495 році в молдавському містечку Васлуй засвідчено прізвище Войник з формантом -ул. Записуємо: «сыну Станиноу и племинники єго Доброиноу Войникоулъ» (ССУМ І 187). А в 1649 році в Білоцерківському полку значиться Іван Войниченко (РВЗ 184).
Серед поляків ім'я Wojnic фіксується з середини XIV століття (SSNO VI 175).
