Ім'я «Весняк»

Ім'я «Весняк» не зустрічається в пам'ятках староукраїнської та давньоруської мов, але українські ономасти вважають, що його вживали в Україні. Так, Р. Осташ, слідуючи за М. Демчуком, стверджує, що прізвища козаків 1649 року Антона Весняка та Кирила Весмяка утворені від слов'янського автохтонного імені Весняк, первісне значення якого – «хлопчик, який народився навесні».

Пам'ятки староукраїнської та старопольської мов свідчать про те, що у цих народів були не лише прізвищеві назви Весняк, але й прізвищеве ім'я Весна. Наприклад, 1392 року намісник польського короля Владислава Федор' Весна, а 1482 року Stani­slaus Wysna.

Також у сербів жіноче ім'я Весна вживається й досі. За словами М. Грковича, в їхнє використання це ім'я стало не лише назвою пори року, але й ім'ям слов'янської богині весни Весна. Існування чоловічого імені Весна у давніх слов'ян підтверджується і М. Морошкіним, який посилається на Ф. Міклошича.