Ім'я «Славута»

Ім'я "Славута" утворене від антропооснови "слав-" за допомогою форманта "-ута". Не виключено, що це ім'я є відголоском давньої назви річки Дніпро чи назви міста Славута в Хмельницькій області. Проте в ролі антропоніма лексема "Славута" уперше зустрічається в Україні лише в XVI столітті. Наприклад, у документах 1529 року згадується Славута, а в 1648–1649 роках - Vasyl Sławuta. У XVII столітті від нього вже утворюються патроніми, такі як Sławutyn, що фіксуються в документах 1665 року.

Що стосується варіанта "Славята", то це давнє слов'янське утворення з формантом "-ęta" від антропооснови "Слав-". Найдавніший український запис цього чоловічого імені датується 1094 роком, коли згадується Славята - боярин київський, посол Святополка Ізяславича до Володимира Всеволодовича. У 1095 році є запис: "в ту ношть посла Володимеръ Славяту...".