Забуваєш ім'я при знайомстві? Неприємно. Які лайфхаки використовують в Японії
Кожен із нас хоча б раз у житті потрапляв у цю кумедну але водночас жахливу ситуацію щойно познайомилися з людиною через кілька хвилин розм…
Переглянути статтюІм'я 'Любко' є здрібніло-пестливим варіантом особового імені Любко, яке утворене шляхом усічено-суфіксального способу від двоосновних імен Любомир або Боголюб. Здрібніло-пестливий формант '-ко' надає імені відтінок здрібнілості, і це ім'я до теперішнього часу зберігає цю характеристику в українців. Менш імовірно, що 'Любко' походить безпосередньо від імені Люб' чи від слова 'любко', яке означає 'коханий хлопець або чоловік'. Найдавніші українські записи імені 'Любко' датуються XV століттям. Наприклад, в 1413 році згадуються свідки з міста Галича: Chodor Poczuthy Chmiel, Łubko. У документах 1649 року є згадка про козака Іванця Любка. Ім'я 'Любко' починає використовуватися й як додатковий ідентифікатор при особових іменах. У 1567 році в документах фігурує офіцер Прокоп' Любко, а у 1652 році згадане прізвище кріпака Люпка з села Олешник. Також йому притаманні різні патроніми, як от Lubczics в 1437 році, Lubkowicz у 1565 році, Lubkow у періоді 1648-1651 років, а також кріпак Lubczik Fetyko в 1672 році. Від імені 'Любко' утворено назву села Любківці на Снятинщині. У 1550 році є ще одна згадка про Lubkowicze. Це особове ім'я 'Любко' здавна відоме багатьом слов'янським народам
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Любко |
| Родовий — Кого? | Любка |
| Давальний — Кому? | Любкові |
| Знахідний — Кого? | Любка |
| Орудний — Ким? | Любком |
| Місцевий — На кому? | Любкові |
| Кличний — Звертання | Любче |
День янгола
Транслітерація
Наголос
Стать
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Любко |
| Родовий — Кого? | Любка |
| Давальний — Кому? | Любкові |
| Знахідний — Кого? | Любка |
| Орудний — Ким? | Любком |
| Місцевий — На кому? | Любкові |
| Кличний — Звертання | Любче |
Там моя Голубка з жалю завмирає | (2)
Марусино Любко пожалій мене
Візьми моє Серце дай мені своє | (2)
В небі хмара, наче птиця,
На мою біду,
Тебе, Любко, ніж забути,
Краще не знайду.
Позич мені Чоловіка хоч на два дні | (2)
А я тобі Кумо-Любко добре зичу
Але свого Чоловіка не позичу | (2)