| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Дунай |
| Родовий — Кого? | Дуная |
| Давальний — Кому? | Дунаєві |
| Знахідний — Кого? | Дуная |
| Орудний — Ким? | Дунаєм |
| Місцевий — На кому? | Дунаєві |
| Кличний — Звертання | Дунаю |
Історичне значення (Словник):
Транслітерація
Стать
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Дунай |
| Родовий — Кого? | Дуная |
| Давальний — Кому? | Дунаєві |
| Знахідний — Кого? | Дуная |
| Орудний — Ким? | Дунаєм |
| Місцевий — На кому? | Дунаєві |
| Кличний — Звертання | Дунаю |
За Дунаєм, за Дунаєм,
Там музика грала,
А я собі чорнявого
Як на Перекопі білих порубав,
Зради більшовицької жертвою упав,
Як понад Дунаєм перейшов кордон,
Цвинтар у Парижі — отамана сон.
З вінком терновим над сумним чолом.
Історія ж бо йде по давнім колі –
Пливе старим Дунаєм і Дніпром...
А що там світ!? Він у лукавій позі
І розпочинається зима... |(2)
Тихо Дунай воду несе, |(2)
А ще тихше діва косу... в руках трима:
Косо моя золотая,
На небесі!
А в цім Дунаю Господь купався,
Славен єси, славен Господь Бог,
На небесі!
Судна козацькі молодецькі на три часті розбиває.
Першу часть одбивало –
У тихий Дунай заношало;
Другую часть одбивало –
У землю Грабськую
Добрим людям Святий вечор!
А з тої сльози Дунай розлився.
Щодрий вечор, добрий вечор,
Добрим людям Святий вечор!
За нами Піки Землю пороли
За нами Стріли як Дрібний Дощик
Ой як я та скочу Дунай перескочу
Дунай перескочу й Копита не вмочу
Ані Копитця ані Стремінця
Про вдову співала. | (2)
Як удова в Дунаєві
Синів поховала.
Ой у полі могила,
Посилає за Дунай цариця!
За Дунаєм тяжко-важко жити:
Там не дають ні їсти, ні пити.
Шайнули Вінком під Крутий Берег
Під Крутий Берег в Глибокий Дунай
Плине Віночок Краєм Дунаєм
А Вона за Ним все Берегою
За Дунаєм, за Дунаєм,
Там музика грала,
А я собі чорнявого
Як на Перекопі білих порубав,
Зради більшовицької жертвою упав,
Як понад Дунаєм перейшов кордон,
Цвинтар у Парижі — отамана сон.
З вінком терновим над сумним чолом.
Історія ж бо йде по давнім колі –
Пливе старим Дунаєм і Дніпром...
А що там світ!? Він у лукавій позі
Третя тому рада.
За Дунаєм, за Дунаєм,
Там музика грала,
А я собі чорнявого
За рікою, за Дунаєм дівчина стоїть,
А за нею гарний хлопець на коні сидить.
Плив я річку, плив я та й до берега доплив, |
Музиканти-браття, годі жартувати,
Нам потрібно пісню ще хоч раз заграти,
Щоб її почули, навіть, за Дунаєм,
Як колись бувало ми ще раз заграєм!
Ой виріс наш Бог
Та й на коня сів,
Та й у полі за Дунаєм |
Змія-батька вбив. | (2)
За Дніпром, Дунаєм,
Та й за Чорним морем
Зірка ясна, величава –
Моє щастя за горами,
Може, другим помагає.
Моя доля враз з Дунаєм
В синє море упливає.
Задумали мандрувати,
Рідні хати покидати,
За Дунаєм опинились,
З басурманством подружились.
У тебе зморщечки нема.
Сіяй, веснянко, за Дунаєм.
Ти вічна тайна у світах.
Моя кохана, заклинаю:
За річкою, за Дунаєм дівчина стоїть,
Біля неї гарний хлопець на коні сидить.
"Плив я річенькою, плив
Приспів:
Там за Дунаєм за Дунаєм.
Дай Тобі Боже в Городі Тики
Ой над Дунаєм, над береженьком
Стоїть ми, стоїть світлонька нова,
Світлонька нова, гей оріхова.
Ой за Гаєм ой за Гаєм за Дунаєм
Там Тетяна купалася
Ой пустимося на Тихий Дунай
Краєм Дунаєм під Цар-город
Ой чуємо там Доброго Пана
Що платить Добре тай за Служеньку
В нього думка проста,
Зайняв гуси із подвір'я - |
Та й Дунаєм просто. |(2)
За Дуна.., за Дунаєм скрипка грає,
Там коза.., там козаче мій гуляє.
Тільки ма.., тільки мати, як холєра,
Ой, росла ж бо я
У гаю,
Гаєм-Дунаєм
Приплила,
В Марусі за столом
Ой, там за Дунаєм крутим бережком
Ой, там розмовляє сокіл з козаком:
За річкою, за Дунаєм,
За річкою, за Дунаєм,
Козаченько конем грає.
Гей, чи був, орле,
Чи був, орле, за Дунаєм?
Чи не знаєш про ногаїв?
Ой, за гаєм, | (2)
За Дунаєм
Там Тетяна жито жала.
Брала, брала й недобрала, | (2)
Гей, гей,
За Дунаєм сина мала.
За Дунаєм сина мала, | (2)
Ой, там за Дунаєм лужком-бережком,
Ой, там розмовляє сокіл з козаком. | (2)
Головку склонив Слізоньку вронив
А з тої Слізки Дунай розлив ся
А в тім Дунаю Господь купав ся
Господь купав ся з Питром змагав ся.
Моя Мила де Ты была вчера ?
Гей быв я там не было Тя дома
Ой я пасла при Дунаю Кравы |
Де не было за сім рочків Трави | (2)
Перший сам загинеш:
Бистренькою річенькою
За Дунай заплинеш.
Будеш утопати,
Голуба убив, голубку лишив,
За тихий Дунай запровадив.
За тихий Дунай, за бистру річку.
Догонили майстровую
Аж коло Дунаю,
Вона йому відказала:
Я тебе не знаю.
Ой да понад Дунай глибокий росте терень вісокий.
Гей, гей, ой да люлі! Росте терень вісокий.
Да гей, уха-ха, Орасима й Василя
Орасима й Василя в тихий Дунай пустила
Да гей, уха-ха, в тихий Дунай пустила
А мій топір золочений
В Дністер — Дунай затопіте;
Нехай знають руські люде,
Нехай знають руські діти,
Струна струні стиха промовляє | (2)
Нема краю Тихому Дунаю
Нема впину Вдовиному Сину | (2)
Струна струні стиха промовляє:
"Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину.
Струна струні тихо промовляє: | (2)
"Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину. | (2)
Де Дунай ріка гуляє і цвітуть сади,
Там весна серця вінчає раз і назавжди!
Сонце в лозах винограду,
Не бий ня, мужу, не карай |(2)
Лишу ти діти, діти ти лишу, |
А сама піду за Дунай |(2)
Коли на човен сідала, |(2)
І розпочинається зима... |(2)
Тихо Дунай воду несе, |(2)
А ще тихше діва косу... в руках трима:
Косо моя золотая,
На небесі!
А в цім Дунаю Господь купався,
Славен єси, славен Господь Бог,
На небесі!
Щедрий вечір, ще й святий вечір.
А я й скочив, Дунай перескочив.
Щедрий вечір, ще й святий вечір.
Питається Дніпр тихого Дунаю:
"Тихий Дунаю,
Що я своїх козаків на тобі не видаю?
Чи твоє дунайськеє гирло моїх козаків пожерло.
Судна козацькі молодецькі на три часті розбиває.
Першу часть одбивало –
У тихий Дунай заношало;
Другую часть одбивало –
У землю Грабськую
- Марічко, гей, мила, найкраща дівчино (2),
За Дунай, за Дунай, за Дунай широкий |
За тебе, кохана, піду на три роки. | (2)
Сам марно загинеш,
Річенькою бистренькою
За Дунай заплинеш.
Бодай тая річка
І Ти, Йсусе Христе,
З молодою дівчиною Дунай переплисти.
Я годину плину, плину, годину спочину,
Добрим людям Святий вечор!
А з тої сльози Дунай розлився.
Щодрий вечор, добрий вечор,
Добрим людям Святий вечор!
Гей, у віночок звила.
У віночок звила, на Дунай пустила,
Гей, на Дунай пустила.
Та й пришлося річку брести,
Річку брести, Дунай плисти.
Купала на Йвана.
Я до нього полину.
Увесь Дунай обійшла,
Гей, увесь Дунай обійшла,
Миленького не знайшла.
Ой, дай мені, батьку, вороного коня,
Нехай я об'їду кругом Дуная.
Ой дай мені, батьку, гітару золоту,
Нехай я зіграю розлуку свою.
Та й з двору виїжджає:
Рися мій коню, рися мій вороний,
Аж до тихого Дунаю.
Біля тихого Дунаю,
Голубка не їсть, голубка не п'є,
Сивими крильми по Дунаю б'є. | (2)
Ніколи я тобі правди не сказала | (2)
Думаю-гадаю в той Дунай втонути,
Тільки не думаю за тобою бути,
Як в той Дунай втону,
Весно Землю зогрівай |(2)
Буде Врожай як Дунай як Дунай
Буде Врожай як Дунай
Ізодна Моря сильно Хвиля вставає
Судна Козацькі-молодецькі на Три Части розбиває
Перву часть одбивало / у Тихий Дунай заношало
Другую часть одбивало / у Землю Грабськую
На Катергу Турецьку заношало
Козацькі Судна Молодецькі на Три Части розбиває
Перву часть одбивала
У Тихий Дунай замчала
Другу часть одбивала у Рабьську Землю заносило
Третю часть одбивало
Питається Дніпр Тихого Дуная
Тихий Дунаю
Шо я Своїх Козаків на Тобі не видаю
Чи Твоє Дунайськеє Гирло Моїх Козаків пожерло
В чорний китай сповила,
Та й на Дунай однесла,
Зліва, справа -
Хорошая слава,
Радуйся земле, вік од віку!
Віночки плела, на Дунай несла.
Ой, грай море, ой, грай море,
Радуйся земле, вік од віку!
Буйні Вітрове Шайні Дощове
Тай схопили Павяний Вінок
Занесли Його на Тихий Дунай
Та надійшли туди Три Риболови
Три Риболови Панські Синове
Ой війнули Вінок скинули
Вінок скинули в Дунай кинули
Десь узялося Три Риболовці
Дівка-сирітка іде напереду
Ой прийшлось Їй та Дунай брести
Дівці-сирітці та перед вести
І перед повела і Дунай побрела
Ай деж ми тото бай ізвеземо?
Звеземо тото над Тихий Дунай
А й ізложимо в Круглий Стожочок
Завершим тото Сив Соколоньком
Ворон Стаденька тай Кониченька
Ой займив Єго в Чистоє Поле
В Чистоє Поле над Тихий Дунай
Над Тихий Дунай на Злоті Мости
А з Тої Слізоньки Потік Ручай
А з Того Ручая да розлився Дунай
А в Тому Дунаю да пливе Човничок
А в Тому Човничку Красний Панич
Десь нам сі взяли Буйні Вітрове
Та зафайнули Вінок-зелінок
Та зафайнули за Тихий Дунай
За Тихий Дунай за Чорне Море
Пішла Марися в Дунай по Воду
Я за ньом! Гей я за ньом
За Том Марисьом Коханом
За нами Піки Землю пороли
За нами Стріли як Дрібний Дощик
Ой як я та скочу Дунай перескочу
Дунай перескочу й Копита не вмочу
Ані Копитця ані Стремінця
На них Тарелі Все-циновії
У тебе Лани як Загаї
У тебе Хліби як Тихий Дунай
На них Жита як Жир Ситі
На них Пшениця як Стояниця
А з того Кубочка Сльоза капнула
А з тії Сльози Дунай розлився
А в тім Дунаю Христос купався
Христос купався на Муку здався
На Стіл си склонив тай Слізку й зронив
Й а з тої Сльози Дунай си зродив
Ой в тім Дунаю Хрестос си купав
Хрестос си купав из свьитим Петром
Купаючися сперечалися
Сїдїв Голубок в Тихім Дунаю
Приспів: Дунаю Гей-Гей Дунаю
Все в/(о) Милім Бозї гадаю*
Службу прослужив Він Слізоньку вронив
А з Тієї Сльози та Дунай розлився
А в Тому Дунаю та Господь купався
Та й на синю хвилю,
На Дунай пускала.
Ой, на Купала,
На Йвана!
З далекого краю,
Сіли-впали коло броду
На тихім Дунаю.
Білими крильцями
І, відчувши весну,
На зорі оглядає
В чистім плесі Дунаю
Свою вроду ясну.
Ой радуйся, земле, вже Син Божий народився.
7. А з тої слезоньки Дунай розлився, радуйся,
Ой радуйся, земле, вже Син Божий народився.*)
Ой, пішов я в Дунай за Тобою,
А там мила займена не мною.
Ой, пішов я в Дунай за Тобою,
Тихий шепіт Дністра,
Пісня й мова немов солов'їна,
Тиса, Прут і Дунай -
Це чарівний наш край,
Це твоя і моя Україн!.
Найду молодого,
Та й піду я з ним
За Дунай...
За Дунай їхала,
Славен я син!
Ой були ж тії, що Дунай пливли.
Славен я син!
Син нам сі Божий народив!
Йа у тім Дунаю Господь сі купле.
Радуйсі, радуйсі, земле,
Син нам сі Божий народив!
Щедрий вечір, світлий вечір!
Ґречная панна на Дунай по воду.
Щедрий вечір, світлий вечір!
Гей, у віночок зви(ла).
У віночок звила, на Дунай пустила.
Гей, на Дунай пусти(ла).
Хоч не возьмем, дак украдемо,
Через Дунай переправимо,
Через Дунай, через річеньку,
До свекорка на всю ніченьку.
Василь Ганнусю розплітав,
Де ж він кіснички подівав?
Чи в гай, чи в Дунай покидав,
Чи старшій дружечці віддав?
Ні в гай, ні в Дунай не кидав,
Ой, дай, Боже!
Пливи, пливи, янголю, по тихому Дунаю.
Ой, дай, Боже!