Ім'я «Дідо»

Ім'я 'Дідо' походить від давньослов'янської антропооснови Дѣд-, що означає 'дідусь'. Ця основа могла бути складовою частиною двоосновних імен, таких як Dedo-тііъ та Żelidedb. Відомості про ім'я з'являються в документах з початку XIII століття. Наприклад, у 1221 році під час судового процесу були згадані учасники: Matheum, Didou, Bartholomeus, а також кріпаки Zadur, Petro, Dedo з комітату Боршод. У 1222 році є записи, які містять ім'я Dedo у контексті юридичних справ у комітатах Саболч та Абауй.

У більш пізній період антропоснова Дід- використовувалася переважно в патронімах (іменах, що походять від батьків) та у прізвищах. Наприклад, у 1610 році фігурував трипільський дворянин Казимир Дѣдович, а у 1775 році згадувався кріпак Gidovics з села Нове Село.