Ім'я «Дядько»

Дядько - це рідкісне слов'янське ім'я, яке походить від української назви спорідненості "дядько", що означає 'брат батька або матері; чоловік тітки' (Словник української мови, т. II, стор. 450). Перша згадка особового імені "Дядько" датується 1241 роком, коли в Києві воно зафіксовано у формі "Дядъков градъ" (Електронний словник староукраїнської мови, стор. 58).

Наприклад, у 1491 році згадується: «наши слоуги Нѣгое Ор-бєскоул и братаничи их Дядко и Влад» - місто Сучава (Словник старої української мови, т. I, стор. 341). Також існує патронім "Дядькович", зафіксований у 1289 році: Семен Дядькович - боярин холмський, посол Льва Даниловича (Літопис руський, стор. 449). Ще одна згадка: у 1404 році - Глєб Дядькович - місто Медика (Словник старої української мови, т. I, стор. 342).