Ім'я «Данчул»

Ім'я Данчул засвідчують писемні пам'ятки Молдови, Південної Буковини та Марамороша XV - XVIII ст., рідше - пам'ятки Правобережної України. Наприклад, сини Валентина Волоха з села Драгомирешті за 1419 рік: Danchul, Johannes, Lucas, Sandrinus (Belay 166); 1549 рік: кріпак Danchul - село H. Селище (Belay 195); 1456 рік в селі H. Вишава згадується шляхтич Danchul (Belay 219); 1421 рік: слоу з нашому Данчюлу Плеши - м. Сучава (ССУМ І 280); 1605 рік: кріпак Blede Danchul - село Шуґатаґ (Belay 166). Поза Мараморошем ім'я Данчул згадується серед запорозьких козаків 1649 року, наприклад, козак Уманського полку Данчълъ Сморщєнко (РВЗ 203) та козак Брацлавського полку Даньчул Струбаларенко (РВЗ 258). Чоловіче ім'я Данчул утворене за допомогою східнобалканського демінутивного суфікса -ул від імені Данча (Богдан 260).