Ім'я «Безуй»

Середньовічний запис особової назви Безуй наявний уже серед графіті Софії Київської: «Господи, поможи рабу своєму Безую, Івану Добриничу» (СНСК 25, таб. 102). Отже, Безуй тут - світське ім'я, носій якого був отроком якогось Добринина. Праслов'янське ім'я Безуй утворено від назви спорідненості вуй - 'вуйко, мамин брат' за допомогою прийменника без. Отже, первісне значення імені Безуй - 'дитина бездядька', як і антропоніми Бездід, Безнос, Безстрик, Беспалий, Безсонить тощо, які нині мають продовження в українській прізвищевій моделі Безноско, Безручко, Безстудіт тощо. Крім українців, ім'я Безуй було властиве й іншим слов'янам, наприклад, полякам XII-XIII ст.: Biezu j, Biez wuj (SSNO 1 164; M. Mal Star 67).