Name «Myrcha»

Ім'я "Мирча" — це давнє слов'янське суфіксальне ім'я, утворене від основи "Мир-" за допомогою давньогоздрібніло-пестливого форманта "-ęt-a", що, у свою чергу, може мати вигляд "-на". Це ім'я представлено також у інших антропонімах і топонімах України, таких як Вільна, Гольна, Данна, Любна, Лита, Станна, Тараща, Яремна та інших.

Найдавніші письмові згадки імені "Мирна" походять із XIV-XV століть. Наприклад:
- 1390 р.: Мирна — молдавський воєвода Угровласької землі.
- 1428 р.: ім'я Мирна.
- 1470 р.: шляхтич Мирча — село Вонігово.
- 1490 р.: "Мърина і Федка, дочки Мирна Чоучєскоула і сини" — місто Сучава.
- 1499 р.: "...братани Настини Мирна і сестра єго Стана" — місто Сучава.
- 1498 р.: співвласники "Ivasko, Myrche, Maruska consors" — село Леурдина в Марамороші.
- 1649 р.: козак Брацлавського полку Мирна Овчар.

Також, у XIV столітті ім'я "Мирна" часто використовувалося як прізвищеве, але ще зберігало деякі риси відмінювання іменникових основ, наприклад: "стояли за Мирном". Село Мирна на Закарпатті згадується вже в 1214 році.

Згадки про ім'я включають:
- 1322 р.: Йоан Мирна воєвода — село Чжюрзев.
- 1502 р.: шляхтич Лазар Мирча — село Сирбі.

Від імені "Мирна" утворюються патронімічні прізвища, такі як Мирнєнко (1649 р. — козак Брацлавського полку).

У різні часи ім'я "Мирна" використовували не лише українці Правобережжя та Молдови, але й болгари, серби, хорвати та навіть поляки. Ім'я Мігсеа також має давню традицію вживання серед румунів.